МАГМА ГРУП

Ваши достижения 

сохраним и приумножим

(050)500-26-35, (044)383-05-78

      Ми з вами нещодавно були свідками великих черг в податкових органах при поданні декларації з податку на доходи фізичних осіб. 

      Черги виникли тому, що податкові органи всіх суб’єктів господарювання юридичних та фізичних осіб прирівняли до податкових агентів та зобов’язали щомісячно подавати декларацію про доходи, яка передбачена пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України.

Декларації від суб’єктів господарювання податківці  приймали як в позаробочий час так  і в вихідні дні.

А після настання кінцевого строку подання декларації нас, платників податку на доходи фізичних осіб (податкових агентів), ознайомили з листом ДПАУ від 25.03.11 № 8235 /7/17-0217 «Про подання Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб», в якому  значилось, що з метою уникнення можливої соціальної напруги, додаткового навантаження на платників податків, а також витрат часу, пов’язаних із заповненням та поданням звітності у подальшому, податкові агенти, які не мають найманих працівників та не проводять нарахування (надання, виплати) доходів фізичним особам у звітному місяці, можуть не подавати до податкового органу таку декларацію за відповідний звітний період.

І це є вірне рішення, але чи є воно законним?

Так, рішення законне, але не на підставі листа ДПАУ від 25.03.11 № 8235 /7/17-0217, а на підставі існуючих норм Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України подавати декларацію з податку на доходи фізичних осіб зобов’язані особи, що мають статус податкового агента.

Згідно з підпунктом 14.1.180 пунктом 14.1. статті 14 цього Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом ІV цього Кодексу.

Таким чином, якщо у платника податку виникають  зобов’язання нараховувати, утримувати та сплачувати податок, то він є податковим агентом. Якщо такі зобов’язання не виникають, то статус податкового агента відсутній.

Власне зобов’язання щодо нарахування податку на доходи фізичних осіб виникають у особи при нарахуванні (виплаті) доходів фізичним особам та при використанні найманої праці згідно трудового законодавства України.

Тому, якщо у суб’єкта господарювання немає зобов’язання нарахувати (виплачувати) доходи фізичним особам та відсутня наймана праця, то в нього немає статусу податкового агента, тому йому не треба подавати декларацію про доходи фізичних осіб.

От і все.

Валерій Магма